[i]Щастя – швидке непомітне мов дим,
Дихаєш ним, і кохаєшся з ним.
В ньому пливеш, і від нього біжиш,
Поряд тремтиш, релаксуєш, гориш.
Слів не потрібно, бо є одна мить.
Місто з балкону так просить пожить,
Стало неначе бетонна стіна,
Там чиясь доля, чужі імена.
Кожен бурлить і кипить, як вулкан,
Тягне когось за собою в капкан.
Блискавкой вдарить в болючі місця.
Кроки до щастя не мають кінця.
Можна життя розділити на два:
В першому, бути всьому голова,
В іншому – гнутися нижче землі.
Ми для себе в цьому світі – одні.
Знову цигарки полегшують стан
Ти біля мене, ти – мій океан.
Нас закрутила одна карусель.
Я починаю між нами дуель.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675203
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.06.2016
автор: Karo