Була неділя у людей,
Південне місто в спеці мліло -
Фонтанів срібло, сміх дітей,
До річки все, на пляж хотіло,
Яскраві плаття і легкі,
Нові, не вдівані ні разу...
Аж раптом - з димом, шкарубкі,
Страшні, великі чорні КрАЗи.
Народ здивований завмер,
Не бачив бо таких ніколи,
Колона їхала повз сквер,
Кафе-шантани, Сіті-моли,
Хтось замовляв собі обід:
Салат, брендове пиво, зрази...
А поруч рухались на схід
Військові, довгі, чорні КрАЗи
У лінькуватий ситий час
Шукають тіні городяни,
Спокійно п'ють холодний квас,
Пліткують та будують плани.
Містечка мирного життя,
Мишачій клопіт і образи...
А тут - немов із небуття,
Залізні, пильні чорні КрАЗи
Проспектом музика луна,
Немов розваги так доречні.
Немов далеко ця війна,
А тут - шансони безкінечні.
Немов загиблих юнаків,
Не поховали ми ні разу...
І докір з ревом двигунів
Несуть похмурі чорні КрАЗи
Із ними поруч зблід і згас
Весь пафос роверів паркетних.
Зелене світло по всяк час -
Для справжніх воїнів шляхетних.
До біса всіх бенкетарів,
Фальшиве золото і стрази -
На марші справжні трударі,
Брудні, прекрасні чорні КрАЗи.
Ніхто не знає що у них,
Куди і звідки йде колона,
Кермо в чиїх руках міцних,
Чи він з Полтави, чи з Херсона,
Що бачить він у світлі фар,
Які ведуть його накази...
І сунуть містом, наче мар
Ті потойбічні чорні КрАЗи.
Блакитно-жовтий прапорець
Гарячим вітром рве і сушить,
Найкращих тисяча сердець
За ним бодай у мріях рушить.
За містом зникне ешелон,
Та не забудеш їх одразу -
Прийдуть вночі в тривожний сон
Від крові чорні чорні КрАЗи.
Двигтить під колесом земля,
Та поки ворог пре зі сходу,
Палають села і поля -
Ідуть у будь-яку погоду
Старі, рихтовані, нові,
Через броди і перелази,
Рідненькі наші, бойові,
Непереможні чорні КрАЗи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675323
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.06.2016
автор: Лісник