Напоєна жаданими дощами,
Залита сонцем, хрещена любов’ю,
Співа земля натхненними віршами,
Від горя затуляючи собою.
Слова складаються в рядки,
Дощі на струнах серця грають
Я знову чую – ти пиши!
Слова велику силу мають.
Сам по собі росте лише бур’ян,
За перлами до дна пірнати треба.
Розгонить вітер вранішній туман
І крила виростуть, щоб ти дістався неба.
Все правильно в природі й справедливо,
Вчись у землі, як розганяти тугу!
І забринить струна душі щасливо
П’янкими пахощами скошеного лугу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675374
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2016
автор: Олена Бокійчук