Василь загинув, - Лицар України!
А їх так мало лишилось вже…
Пливуть з війни чужої в домовині,
Проклятий ворог голови стриже.
Бандити всі і досі ще на волі…
При владі скрізь ординська юдорать.
А на війні солдати босі й голі…
По тюрмах скрізь Атошники сидять.
Там на війні відстрілюють героїв,
Прийшли до хати найманці чужі.
Та вже ростуть в дібровах чорноброві,
На б.дло скоро виймемо ножі.
Чого скажіть вам треба в нас прокляті,
Вам скільки треба виродки глухі?
Не довго вам лишилось щебетати
Тому, що ваші Боги нам чужі.
Ординські с.ки вкрали у нас Бога,
Байстрюк ваш охрестив нас у крові.
Та віра йде від нашого Даждьбога,
ЇЇ несуть на крилах журавлі.
А вас ми суче виплоддє – дістанем,
Смерть не простять вам хлопці із АТО.
За все петлю чужинці вам одягнем
Без кулі з вас, не лишиться ніхто!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675433
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.07.2016
автор: Дід Миколай