Пада теплий дощ чи холодний сніг –
я в кімнаті проти дому вашого стою.
Може пройдеш ти, а можливо й ні…
Варто глянути на тебе – я уже в раю!
Дивно й смішно так зроблено цей світ –
серце любить, та не скаже про любов свою.
Хай живу я і не знаю, любиш ти чи ні,
та все ж краще ніж почути „Ні“ твоє мені,
а я боюсь почути „Ні“…
Пісню підібрав на гітарі я,
жаль, що ти вже не почуєш… Та в віршах своїх
я назвав тебе, зіронько моя,
найніжнішою у світі і це чиста правда!
У нічній тиші я пишу вірші.
Хай говорять – пише кожен у сімнадцять літ.
На листочку в два рядочки лише „Л“ одна,
моє серце зігріває все життя вона.
Любов моя, моя весна!
У нічній тиші я пишу вірші.
Хай говорять – кожен пише, лише прийде час.
На листочках в два рядочки літера одна –
моє серце зігрівала все життя вона.
Розтанув сніг, пройшла весна,
любов моя була сумна…
Розтанув сніг – пішла вона,
любов моя, моя весна…
30.06.2016
* За мотивами пісні „Восточная песня“ на слова Онєгіна Гаджикасимова, музика Давида Тухманова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2016
автор: Олександр Мачула