Вже вкотре ніч безсонна обіймає,
І теплий вітер залітає у вікно,
На оксамиті неба зореграєм
Прикрашене космічне полотно…
Пливуть в нічному небі сонні хмари,
І, ніби вправний лоцман, місяць серед них,
В сузір’ї “Taurus” горять "Стожари",
В туманності густій між зірок голубих…
І все це неймовірне Диво ночі
чарівним відбиттям купається в ставку,
Мрійливо хвилі голубі хлюпочуть
І залишають слід на білому піску…
В такі хвилини так тебе бракує:
І ніжності твоїх долонь, і їх тепла,
І збудження в душі моїй вирує,
Бо ти для мене, як вода із джерела…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675455
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.07.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО