Пройди повз мене, не хапаючи за тінь,
Уздовж алеї несумісних істин,
Життю немає діла до блідих жарінь,
Воно нас повнить зовсім іншим змістом.
Пройди повз мене, не жадаючи торкнуть.
Не варто хвилюватись безпричинно.
Зійду нарешті зі сумнівних перепуть
У пошуках якоїсь хоч стежини.
На розі довго залишалася вітрів,
Все приміряла напрямки і промінь,
Щоб випурхнути до незвіданих світів -
Прямісінько в міцні твої долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2016
автор: Оксана Дністран