Тихо плине в долині ріка,
Лугові похилилися трави,
Покотилася хвиля гірка,
Бо не стало на схід переправи.
І сумують круті береги,
Що єднались, як рідні, мостами.
Поле бою тепер навкруги
І затягнутий обрій димами.
Впав снаряд і вирує вода.
Річка болем глибинним озвалась.
Що ж ти робиш, триклята орда?
Тут ще вчора хлоп’ята купались.
Річко, річечко, мила, прости.
Захисти наших хлопців від ката.
Ми збудуємо знову мости.
Ми зуміємо все подолати.
Тихо плине в долині ріка,
Лугові похилилися трави,
Покотилася хвиля гірка,
Бо не стало на схід переправи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675573
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2016
автор: Оля Андрієвська