Так хочеться, як пам'яті у вічності,
як вітру у вітрила кораблю,
м'якої та нестриманої ніжності,
та пошепки на вушко "я люблю".
І дотиків навмисне-випадкових,
таких щоб струм із голови до п'ят,
таких нічних, вечірніх, світанкових,
в яких відтінків більш ніж п'ятдесят.
І поруч завжди-вчора,зараз,завтра,
надійно, незважаючи на всіх.
І пристрасті, як полум'яна ватра.
І свого світу з радощів та втіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675574
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.07.2016
автор: Юлія Сніжна