[i]А нас все ще можливо спасти
І наші молитви може будуть почуті.
Тільки от на надіях хрести
А дитячі мрії - давно стерті й забуті.
А може нас - давно вже й нема,
Тільки пам'ять не дає нам право забути.
Знов у душі панує пітьма,
Життя ж пропонує різні дози отрути.
І по новому колу зачиняється біг,
День за днем у вічність хвилина.
І за колом лишився знову той - хто не зміг
Бо у всіх є власна причин(н)а.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675616
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.07.2016
автор: Валерій Кець