Незриме світло.Наближається до душі.Терпко і гаряче.Від одного для неї "Ти".
-Що у мені такого?Я звичайний.Я є я.
Вона довго буде мовчати.Робити вигляд , що все так , як і є.Все не має змінюватися,все не залежить від відстані.Крок.
Вперед.
-Ти.Хммм.Ти.
-Так, я звичайний.
-Хочеш почути хто ти для мене?Хочеш?
Вона відчуває біль.Оскому у серці, судому на душі.Їй терпко.
Що вона переживає у ті хвилини, не важливо.Важливі самі почуття.Що воно таке?Яке воно?Яке?
Ніколи ні з ким такого не було.Вона була закохана.Але не так, що з нею?Що?
В голові, в серці, в душі.
До болю, до радості.
Вона не знає, що робити далі.Вона сама заплутана.Це почуття.
Хмммм.Варто думати.Дні і ночі на проліт
А знаєш, ти.....
-Ні.Я цього не мушу знати.Бо я.Звичайний.
Знову.По колу.
З першого погляду.До останнього.Час.Відстань.Крок.
-Годі.Не придумуй.Ти сама винна .Ти сама створила мене для себе.Я ЗВИЧАЙНИЙ.
Ріже. Наче межем поперек горла.Кричи не кричи. Всередині ти.
Страшно.Боязко.А раптом загубить?Він піде.Він залишиться.На скільки?
На ..........
********************************
Вона не спить о 00:30 ночі.Вона пише.
Ти.Світлий , прозорий , прекрасний.Ти.Ти.Ти.Моя душа приймає тебе, як сонце, яке сходить на землю.Океан моїх бурхливих емоцій.Ти мій спокій і моя надія.Ти моє сяйво, яке складається з 1000 мікросистем.Льодяний айсберг.Ти.Не вистачає слів, щоб писати, говорити, кричати.Їх замало.Вони стали наче поперек горла і не дають ні входу ні виходу.У кожному подиху зачаїлося дві літери "Ти".Ще ніколи я не відчувала такого впливу на мене.Я слабка перед тобою і сильна.Я дихаю.Я посміхаюся.Бо ти.Ти говориш мені "я звичайний", а я ладна розірвати усі мости, усі перепони , аби кричати тобі, що ти .Моє "Ти" нереально реальне.Воно правдиве.Воно таке велике для мене.У ньому є занадто недосяжний сенс.Ти, не вистачає сил перемкнути себе на щось інше, інакше.Малюю-ти, пишу-ти, римую-ти, засинаю кожної ночі -ти.Я занадто сильно хочу для тебе щастя.
-Що з тобою?
-О, я не знаю.Відколи я побачила тебе....
-Але, мене важко переконати.
P.S.
Ти.Тисячі емоцій.Сотні слів від погляду від усмішки я навіть не буду ставити коми це не варте того аби сказати що усе це "Ти".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2016
автор: Olena Taran