Не посипаймо голову золою –
Не вихід це. Життя цим не змінить,
А тільки правдою, нехай і злою,
Хребет бюрократизму можемо зломить.
Ми є народ – не люди безпритульні.
З коріння тут ми виросли давно:
Тут воювали, затівали гульні –
І місця іншого в цім світі не дано.
Земля від праотця прийшла до внука,
Твоя й моя це праведна земля,
Тож не ділімо рідну після злуки.
Добро і хліб її хай рясно застеля.
12.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675866
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)