Ми схожі на паралелі,
Як ті береги ріки,
Один з яких ніжить зелень,
А інший - руді піски.
Не може збагнути перший,
Що вартий чогось пустир.
І з другим ніяк не легше –
Наслав би на гай сокир.
Здіймається суперечка,
Мов курява із піску,
Й замулює душ краєчки
Поки що. Й саму ріку.
Оту, що тече між нами,
Таку дорогу обом.
Виходить з кохання драма,
З солодких відносин - жом.
Покривляться паралелі,
Коли не узнать секрет,
Як ладить суха пустеля
З оазисом тет-а-тет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675885
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2016
автор: Ніна Багата