будь тихішим
коли Будда розмовляє з камінням
крізь розріз тисячоліть
розпусти
його шепіт бетонний вігвам
роз'їдають залізні черви
будь тихішим
почуєш тріщин
натягнуті нерви
будь тихішим
коли Будда розмовляє з камінням
відлунням печерним
на його чолі мармурова роса
будь тихішим
і ти почуєш
в скрипі крихт
власний шепіт
будь як Будда
мармуровий холодний
будь упевнений
навіть сад кам'яний обпаскуджують
птахи сталеві
залишками залізних червів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675904
Рубрика: Верлібр
дата надходження 03.07.2016
автор: Андрій Люпин