Я не хочу ділити любов,
Я не можу ділити серце.
Я чекала, щоб ти прийшов,
Та, на жаль, стало чужим для тебе все це.
Та, на жаль, захотілось жити,
Захотілось відчути кохання,
Треба було у долі просити,
Щоб сховала мене від страждання.
Щоб сховала мене від тебе,
За сімома замками закрила,
Хоч для життя любові треба,
І лиш з кохання виростають крила.
І лиш кохання зігріє душу,
Розтопить в серці крижину льоду.
Та нащо зараз я жити мушу?
Може за щастя віддати вроду?
Може за щастя вогнем палати
І спопелити думки тривожні?
Потім, як Фенікс, з попелу встати
І зрозуміти, що кохати тебе не можна.
І зрозуміти,що життя - це мука,
Море бурхливе, що хвилю здіймає
Тільки не треба впускати руки,
Бо темна глибінь візьме враз і сховає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2016
автор: Оксана Лащик