Так легко посміятись над людьми,
коли душа болить,коли у серці рани
Ти просто на хвилинку зупинись
поглянь у вічі їй, душі багатогранній.
Не смійсь над ними,бо вони живі
все бачать,чують,відчувають,
Прийшли в світ Божий не такі, як всі
такі дива у світі теж бувають.
Проте ми сильні - люди боротьби
за мить життя у світі непростому
себе ми відчуваємо людьми,
щовечора ми відчуваєм втому.
Не смійся люде,ти допоможи
коли тебе прохають про це щиро
Не просим жалкування ми,
бо ми є люди, руки наші вмілі.
Нехай болить...буває всякий біль
ми перетерпим все,пройдемо шлях тернистий
Ти,Боже,нам допоможи,
пройти життя духовно-чистим.
Бо ти, Господь на Землю нас послав
нам дав усі земні випробування
Прости усіх,хто є для тебе раб,
прости усіх,хто просить покаяння.
Так легко посміятись над людьми
коли у розумі таке живе бажання
Ти не пройшов усі шляхи земні,
якщо життя для тебе насміхання.
04.07.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676016
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.07.2016
автор: Ігор Козак