З напівпогляду, з напівслова
Розуміла тебе колись.
Воскрешаю в пам'яті знову,
Як твій голос бентежно ливсь.
Нам години були короткими
І легкими шляхи круті.
Ми спізнали терпку солодкість
У єднанні рук і чуттів.
Йшли, здавалось, надійно й просто,
Та спіткнулись об зла межу.
Як же звикнуть, щоб рідну постать
Зустрічати, немов чужу?
Як не вгледіли ми обоє,
Що вогонь вітри розмели?
Мабуть, з нас хтось гріха накоїв
Чи непрощенно помиливсь.
А, можливо, була полова
В шкаралупці твердій? Хто зна.
З напівпогляду, з напівслова...
Але зараз лише у снах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2016
автор: Ніна Багата