В минулому житті пізнав я щем першого кохання,
І радість відкриття нового, і радість перемоги над собою,
Перш за все, в собі, а потім в інших, біль розчарування,
Неусвідомлення того, бач, що кружить Охоронець наді мною.
Наївне існування в колі відкритих чесних вчинків,
Побачивши жах війни, бажання творчо тільки плідно далі жити
У світі спортивних тільки, не інакше, поєдинків,
І зла, і болі, і горя ніколи собі/нікому не чинити.
Не знав тоді ще, що взяв на себе непід’ємну ношу,
Що попереду будуть влети в Небо і падіння в глибоку Прірву,
Що я як люди всі: радість, спокій, навіть біль приношу…
І так на всі життя: ніяк з цієї круговерті себе не вирву.
04.07.2016
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676115
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.07.2016
автор: Левчишин Віктор