Твої хрести скінчились на землі,
Я їх давно усі вже позбирала
В один великий - з неба до землі,
Але що тяжко так ... не знала
Не знала, як душа болить тоді,
Коли не хочеш плакать, але плачеш,
Коли той біль не втопиш у воді,
Коли всі дивляться, а ти не бачиш...
Коли усі цінують те життя
І лиш тобі воно нестерпним стало...
Чому тобі немає вороття,
Чому тебе у мить одну не стало?
Скажіть мені, о сили пресвяті,
Якщо я щось вартую... Там, Високо...
Я вірно Вам служитиму з землі,
Хоч як би біль не поїдав жорстоко...
Відкрийте очі, сили пресвяті,
Вкладіть в єство моє це розуміння,
Я вірно Вам служитиму з землі,
Даруйте моїм дітям це прозріння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676127
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.07.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова