Як тисячоголосо Гімн лунає,
У кожне серце спів той долина,
Душа, неначе крила розправляє,
Й здається, хоче вилетіть вона
І серце б’ється, ніби теж частіше,
Й очам дарує особливий блиск.
Ті звуки навіть сонце й небо тішать:
Нарешті «слава» й «воля» вже збулись.
І тулить до грудей маленьку жменьку
Дитя, й, немов молитву, вимовля:
«Нехай же згинуть наші воріженьки,
Щоб вільними були і ми, й земля!»
30.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676170
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)