Я помітив уже всі невдачі
Та ніколи не гляну назад
Я не фізик не мої ці задачі
Не поет я. Я конокрад
Дикий захід на смирному сході
Мої коні це милі жінки
Піддаються богині природі
І плетуть із інтриг їй вінки
Макарони складаються в правду
Та я бачу брудні лиш копита
Що так прагнуть втримати владу
Та хто знає де вона є зарита
Конокрад із душею царя
Що знайшов уже свою принцесу
Вперто вірю що буде моя
На руках її в дім я принесу
Хей візник - запрягай всіх коней
За коханою я виїжджаю
Бо співав вже мені соловей
Що вона уже тут.
Я це теж відчуваю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676347
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2016
автор: Sindicate