Жити вибухами!
Вибухами!
Ви
бу
ха
ми!
Так, ніби ми були народжені не від мами,
а від космічного світла...
Ми осліпли!
Осліпли!
Ос
ліп
ли!
Ми не тільки від життя усе взяли,
а й від можливої смерті...
Бо не хочемо вмерти!
Вмерти!
Вме
рти!
А хочемо світ називати на ти,
бо світ належить нам,
як павутина - павукам...
Павукам!
Па
ву
кам!
А тебе, як свою любов, я нікому не віддам,
і ти серед "нас" не залишишся сам
у цьому шаленому світі,
де я звикла
вибухами жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676473
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.07.2016
автор: Попіл Фенікса