Немає більше слів,
Нема чого казати...
Десяток вже разів
Збирався ти із хати.
Немає більше слів,-
Є золотом мовчання,
Я звикла вже до снів,
Важких, як нарікання.
Не хочу більше слів,
Які так мало важуть...
Ти ясності хотів,
Отож, пишайсь, як кажуть.
Не хочу більше слів,
Бо не дано їм гріти...
Це, милий, біль - не гнів,
Це важко зрозуміти ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676532
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.07.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова