Малює ніченька на склі
образ дівчини в далекому вікні,
читає вона, або вишиває,
дівчину знову уявляєш.
А дівчинонька вишиває знов
свою надію і любов,
а ще у кожному стібку
хай зашиває доленьку свою.
Дівчина вишиває рушничок
для радості, не для тривог,
а для щасливого життя,
із своїм милим майбуття.
Реальним образ стане знов,
надію подарує і любов,
а ще на тому рушнику
дістане долю щасливу.
5.07.2016.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676542
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2016
автор: Светлана Борщ