Клубок вогню.Так хочеться летіти.
Та сивий дим нас змушує сидіти.
Чекати мовчки на свободу?
Очима відшукати насолоду.
Та де те щастя?Тут лиш чутно рок.
Та тихий натиск на курок.
Ось ця пустеля,навіює у кров пісок.
Ми купимо для радості квиток.
І не берем валіз,важких сумок.
Воно усе в руці,у павутинні цих думок.
Ми пролітаєм острів ікебану.
А хочеться зустріти сміх фонтану.
Та лиш у венах бродить алкоголь.
Дотик печалі у його долонь.
Хіба нам сонце світить яскравіше?
Коли ми куримо сигари Кент,стає все більш складніше.
І лиш пустіє пляшка від Боне,
Від нього тільки відчуття чудне.
Не станемо чекати, прощання стюардес.
Ми відкриваєм двері в прірву.Цікавий сам процес.
Нас вже чекає усміхнений Марсель.
Ми з ним зіграємо в дуель.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676660
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.07.2016
автор: BOSSfor