Ще буде осінь...
Ще плакатиме небо
Холодним скривдженим дощем
За зграями птахів,
Що з сумовитим криком
Летять у край далекий
Аж до наступної весни.
Усе ще буде...
Затим зима завіє
Безжальною і злою хугою -
Безмовні кучугури снігу
Мені на серце ляжуть тягарем...
Усе це буде.
А зараз тішить
Тепла прохолода вітру,
І срібне "бабинеє літо"
Цілує трепетно мої вуста
(Як добре, що я самітна!)...
А листя, золотом облите,
З дерев, мов дощ,
Із шурхотом спада...
07.09.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2016
автор: Красуля