Язик обпікають заборони
Але не насититись здається ніколи
І ангели під важкістю корони
Змінюють приписку, униз до відмови
Не запити попіл вчорашній
Не дається у руки птах, що вкрав спокій
Тобі світло, стає більш страшно
І безнімбові потомились боротись
Пальці в сорому шрамах тремтять
Твоїх губ на мені кілометри слідів полум'яних
Чи вони ще колись тай злетять?
Чи я теж буду там? Або зовсім розтану?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2016
автор: Марамі