ПРО НАС
Та прийде час для покаяння
за дні безчестя і ганьби,
промов - про тварям потурання,
що кров"ю світ наш залили
і кривизною своїх душ…
Як упивались біллю мстиво,
як відрами здіймали куш
свинячі рила. Не вмістити
кривавих язв, слідів від звіра,
на чорноті вузьких зіниць,
що звикли бити і вбивати. Сліди від дір
на тих, що жертви ваші, вбивці,-
бо не бажали буть, як ви.
Подвійнім, вбивчим, вузькооким
дирявите тіла святих…
Ми - на прицілі…Не пророки,
всьго лиш люди. Скільки нас
впадуть на землю чорним прахом,
щоб ви зуміли написать,
як ми навчались убивать?
Хоча б - зі страху.
О НАС
/Автор - Разрыв Непрерывности /
Когда - нибудь напишут повесть
О днях позора и стыда.
О том, как мы, теряя совесть
Залили кровью навсегда
Свои контуженные души.
Как пили боль и жрали месть.
Как погружали в вёдра чуши
Свиные рыла. И не счесть
Горячих язв и трупных пятен
На чёрных суженых зрачках
Привыкших к смерти. Столько вмятин
На меченных виною лбах
Вопя о милости свинцовой
Двустволки узких острых глаз
Темнеют впуклостью багровой
В прицельной сетке... Столько нас
Падёт на землю чёрным прахом
Чтоб вы сумели написать
О том, как мы давились страхом.
Как мы учились убивать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676859
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.07.2016
автор: norma Ardeko