Стежки і дороги чекають

 

Стежки    і  дороги  чекають,
Вмостившись  під  самий  поріг,
Зимою  сніги  засипають,
Виманюють  з  хати  вітри.

А  літо  прийде  –  споришами
Обабіч  шляхи  обростуть,
Сліди  позмиває  дощами  
І  квіти  уздовж  зацвітуть.  

Відкрию  уранці  я  двері,
Бо    знаю  –  тоді  не  просплю,
З  віршами  на  білім  папері
В  дорогу  далеку  ступлю.

Стежки    і  дороги  чекають,
Встелилися  прямо  до  ніг.
Я  впевнено  ними  ступаю
Мені  Федунець  допоміг.

Сказав:  «…там  гніздо  з  солов’ями  …»,
«Іди  й  Божий    вогник  пали…»    
Я  юним  ще  був.  До    нестями  –  
Вогнем  тим  я  душу  сталив.

Тепер,  мені  світить  шляхами
Маленька    частинка  вогню.    
В  стежках  і  дорогах  з  віршами
Крокую,  пишу  і  горю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2016
автор: Микола Поділля