[b]Рідна земля[/b]
Цвітуть ромашки серед типчаку,
Пелюстками сплелися, колосками,
У волоть сизу мітлиці легку
Волошки вмалювались з сокирками.
На білопінних гронах королиць
Метелики гойдаються завзято,
І коники з ногами танцівниць
З-під ніг моїх вистрибують строкато.
Пшениця золотиться на полях,
Там кукіль зрідка квітками бентежить,
І маками усміхнена земля
В моїй душі викрешує пожежу.
ID: 598207
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 07.08.2015 07:36:01
"""""""""""
[b]Скоро осінь[/b]
Вже червень дивну пісню відспівав,
Вже липень виколисує дерева,
А ти мені – серпанками між трав
Як марево відсвічуєш рожево.
Там конюшини пропадає слід,
Бо літо вже у вересень веслує…
Як боляче дивитися на квіт,
Який бджола закохано цілує…
ID: 598442
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 08.08.2015 15:21:20
"""""""""""""
[b]Втрачений зв'язок[/b]
Настирний рій нав'язливих думок
Весь день робочий в'ється наді мною...
З моїм пташатком втрачено зв'язок
В отій малій хатині під горою,
Де росяні світанки я стрічав,
Де з глека молоком поїла неня,
Де борщ смачний із запахами трав,
І дивний жук, затиснений у жмені...
Там козаки із дідових казок
Живуть в яру, що ген, за вишняками!
Коли туди налагодять зв'язок
Між душами, серцями та віками?
ID: 599057
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 11.08.2015 19:56:11
"""""""""""
[b]Дикий виноград[/b]
Листків яскраві кетяги горять
Так полум’яно, що аж мружу очі.
Не знаю я – русИн а чи варяг
Цей виноград назвав колись дівочим
За граціозну та гнучку красу,
Таку легку, безмежно-веселкову.
Як дівчина квітки впліта в косу,
Так ягідки розсипано довкола.
Нехай несправжній – дикий виноград,
Та в час, коли його торкає осінь,
Листків яскраві кетяги горять
Її пістрявим, звАбливим волоссям…
ID: 607614
Рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата надходження: 18.09.2015 15:33:45
"""""""""""""
[b]Я приїду до тебе
[/b]
Я приїду до тебе. У зморений вечір ласкавий.
Скрип старенької хвіртки струною озветься в душі.
Крижаної води із цеберка нап’юсь замість кави
І босоніж пірну у зелені густі спориші.
Ти назустріч – поривом, синочок – усміхненим дивом,
Обіймає за ноги, гостинці шукає міські.
А на плечі нам небо, на кольорі стиглої сливи
Розсипає зернята – блискучі маленькі зірки.
Паничі кучеряві поснули під куполом ночі.
Ти лаштуєш вечерю. В садочку дзвенять солов"ї.
Я тобі розкажу, що я іншого щастя – не хочу,
Лиш цілунки зривати, вдивляючись в очі твої.
ID: 609524
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 26.09.2015 22:24:07
© дата внесення змiн: 08.07.2016 21:49:40
автор: Сашко Пазур
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676906
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.07.2016
автор: Bogdan_Сhorniy