Я прийшов до Божого дому,
Не боячись ні блискавки, ні грому,
Я прийшов – і легенький страх на душі,
Бо згадую гріхи свої усі.
Перехрестившись перед входом
Я зайшов до церкви легким ходом,
Підійшов, поцілував престол,
І на колінах промовив багато молитов.
Я встав – до сповіді пішов,
І застигла в жилах моя кров,
Тіло охопило тремтіння легке,
А серце охопило почуття важке.
Та й у тій сповіді святій
Я отцю святому в каятті
Про всі свої гріхи розказав,
Ледве сльози на очах удержав.
І з душі немовби камінь спав,
Мені легше стало, я веселішим став,
І з чистою душею причастився,
Знову став на коліна, знову помолився.
Вийшов з храму, перехрестився,
Із гріхами своїми простився,
Вийшов – і в тишині глибокій
Я відчув душевний спокій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676983
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.07.2016
автор: Возний Руслан