чи бувало у тебе таке, що болю настільки багато, що не відчуваєш взагалі більше нічого -
ані смаку їжі та алкоголю, ані запаху парфумів чи квітів,
так, ніби посеред перегляду фільму завис комп'ютер,
так, ніби у твого автомобіля відмовили гальма,
а попереду - урвище..
повертаєшся пізно ввечері до квартири, в якій тихо настільки, що чуєш, як відлунюють власні кроки,
роздягаєшся, не вмикаючи світла, і лежиш посеред ліжка, немов потопельник, втупивши в стелю погляд..
я сьогодні уперше за всі ці чотири місяці дозволила собі розревітися,
коли посеред супермаркету побачила чоловіка,
схожого на Пако..
я змушую себе сміятись, бо ж кажуть, що сміх - найдієвіші ліки,
але я в те не особливо вірю, бо коли б це було взаправду,
я б не тільки себе - всіх побіля себе вилікувала,
ти ж бо знаєш, як я сміюсь - нестримно, відверто, голосно,
так, ніби востаннє..
хоч ти мовчиш, я знаю, що ти розумієш, про що моя мова:
дві родимки в кутику ока - наче дві зірвані пелюстки із зарано розквітлого серця..
я цілую тебе крізь відстань і час,
я прикладаю долоню до грудей ізліва завжди,
коли проїжджаю повз..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2016
автор: Майя Грозова