Майдан для мене почався не 1-го грудня. Добрі люди пам’ятають, що народ почав збиратися в листопаді, біля Українського дому, на Європейській площі, коли тодішня «опозиція» стала проводити там регулярні мітинги. Хоча кипіння мас вже назріло і воно не закінчилось Врадієвкою. 21 листопада уряд оголосив про призупинення євроінтеграції, чим перекреслив свої та президентові обіцянки народові, який так прагнув до змін на краще життя.
For me personally Maidan had begun not on the first of December, but earlier. People turned out in November near the Ukrainian House (Ukrainskiy Dim) at the European Plaza. At the same time, representatives of “opposition” (but if fact bureaucratic power representatives) also organized meetings there. Vradievka was the turn point of people’s rebel, but we consider the beginning of the Revolution the day when previous government announced the end of eurointegration policy of Ukraine (on the 21st of November, more presisely). That announcement crashed all promises given by government and president to Ukrainian people.
В ніч з 21-го на 22-ге листопада на майданах Києва почав збиратись думаючий народ і вільні люди. Потім вони розділились : Євромайдан на Майдані Незалежності і політичний майдан на Європейській площі. На першому в основному перебувала молодь, співали пісні і танцювали, таким чином демонструючи свій протест проти припинення владою євроінтеграції. Тоді, вони, мабуть думали, що все буде як в 2004-му. Наївні пацифісти. Молодь, яка не побачила Помаранчевий майдан, але наслухалася про нього від старших, підросла і повторювала наші наївні рухи десятирічної давності.
From the 21st to 22nd of November lots of smart and intelligent people came together to Maidan. Then they decided to devide their efforts and organized two Maidans – Euro-Maidan (at the Independence Palaze) and Political-Maidan (at the European Plaza. The first one - Euro-Maidan - was full of young people (mostly students), they were singing and dancing and performed their disagreement with the government’s decision to stop eurointegration policy of Ukraine.Young guys were full of hopes that the situation might be solved as it was in 2004. Oh, poor and naïve kids. They have not seen the Orange Maidan, but heard about first Revolution from their parents, and, as their relatives, repeated all “unsophisticated decade-old” activities.
Другий набув назву «політичного», бо там опозиція, яка об’єдналася, кликала маси до спротиву. То були партії «Удар», «Батьківщина», «Свобода», громадські рухи та інші. І маси вийшли. Хвиля протестів пронеслась по всій Україні. Однак за ці десять років ситуація змінилася не на нашу користь. Влада навчилась красиво і ще цинічніше брехати і діяти. Людей стали лякати європейськими парадами геїв, інших сексуальних меншин, ювенальним правом, гендерними відносинами, і т.д., і т.п. Але хіба справа була в них? Свідомі громадяни, інтелігенція, думаюча молодь це розуміли, бо хотіли жити за європейськими стандартами, хотіли зупинити корупцію, яка жерла нутро держави, зупинити чиновницьке та бандитсько-мєнтівське свавілля, котрі топтали поняття совісті, честі, гідності, ламали долі людей, потурали злочинності. Люди хотіли змін на краще майбутнє. Вони не розходились. І тоді влада жорстко карала непокірних.
The second one was named “political Maidan”, because unaited political opposition called up people to resist (standing against) corrupted government. The united political parties were “Impact”** (Udar), “Motherland”** (Batkivschyna), “Freedom” (Svoboda) and other civil movements. And people went out! A huge flow of protests covered Ukraine. But within past ten years the situation had been changed in a favor of previous corrupted government – they were mastering in shameless lying, and not only lying, but impudent acting!!! They scared people with LGBT parades, which from time to time people organized in European countries, with forcing juvenile law implementation, and other not traditional gender relationships, etc. But was it actually a reason to cancel Ukrainian policy of Eurointegration? Politically conscious citizens, intelligent people, responcible youth understood why our government did not want to do that. Conscious (awared) people desired to live in the society without corruption, to bring life stansards according to the European level, they aimed to fight with bureaucratic illegality, gangsters and police mayhem. All those unjust principles trampled on people’s dignity, conscience and honor. Ukrainians desiderated to have better life and, certainly, better future! People were standing and didn’t want to leave plazas. Government decided to punish them roughly.
23.11.2013 року на Європейській була встановлена сцена. А через день - перша спроба силового розгону. Я теж був там. Бачив, як били голови і плечі. Як через забрало шолома молодий мєнт в сірому камуфляжі кричав якомусь дядькові : «Єдь к сєбє в сєло, на фєрму, работать, б….ь!». Це він одному з тих, хто його утримує і вдягає... Мені тоді не дісталось. Та й не розігнали – мабуть, нас було надто багато. Кажуть, до ста тисяч. СМІ публікували в ті дні :
On the 23rd of November there was set the scene at the European Plaza. After that (within two days) government put the first effort of power crackdown. I also was there and saw how cruel policia beat heads and sholders…One physically strong cop dressed in grey uniform shoutred to an aged man: “Come back to your village, get out from here, go to your farm and stay there, f*cking dud!”. He shameless shouted those words to a man, who maintained and subsisted him as a governmental representatives…I also have been beaten….but they couldn’t disperse us – there were much more demonstrants to compare with policemen. Some news sources wrote about hundered thousands…Mass-media informed:
http://news.liga.net/news/politics/928763-na_evropeyskoy_ploshchadi_ustanovili_17_shatrov_i_palatok_.htm :
«Оппозиционеры установили на Европейской площади палатки. Под сценой уже стоят семь полевых шатров и более 10 рекламных палаток оппозиционных партий. При этом в оппозиции заявляют, что центр сопротивления в Киеве один - Европейская площадь. Об этом заявил в комментарии ЛІГАБізнесІнформ Юрий Луценко. Отвечая на вопрос, почему с сегодняшнего дня в Киеве два центра сопротивления - Майдан и Европейская площадь, Луценко сказал, что центр сопротивления только один - Европейская площадь.»
http://fakty.ua/172730-siloviki-nachali-zachistku-evropejskoj-plocshadi-v-kieve :
«На Европейской площади в Киеве проходят столкновения между милицией и митингующими. Как сообщила «Украинская правда» в соцсети Facebook, силовики попытались снести палаточный городок, этому воспротивились участники акции в поддержку подписания Соглашения об ассоциации с Европейским Союзом.
По состоянию на 23:30, превосходящие силы митингующих оттесняют силовиков в сторону гостиницы «Днепр». Был применен слезоточивый газ, в силовиков полетели бутылки. Через некоторое время стало известно, что митингующие отбили атаку. В эфире Радио Свобода сторонники евроинтеграции сообщили, что было два штурма. В результате одного из них народному депутату от «Батькивщины» Андрею Парубию сломали пальцы, сообщает пресс-служба партии.»
На обидва Майдани я ходив щодня, інколи зі своїми товаришами, які поділяли мої думки. Нас гріло тепле слово «віче». Народне віче. Ми приходили після роботи і протестували. Мене бісило, що ці морди, ці хами, діти яких вчилися по європах і америках, які мали статки і там, і там, щоденно і методично роздягаючи свій народ, не дають вчитися і жити по-європейськи бодай моїй дитині. Чим вона гірше за їхніх? Чи інші батьки думають інакше? Чи хтось не хоче, щоб принаймні їх дитина здобула нормальну освіту і отримала нормальну роботу з гідною зарплатнею? Хіба не хочуть рівень життя, прАва і культури, як там? Чи хтось не хоче гідних пенсій, гідної і почесної старості? «Морди» і їх діти ж не зважають на геїв, гендерні відносини і ювенальне право??? 25 листопада. Здається тоді Тетяна Чорновол залізла в спецбус СБУ і викрила там групу, яка записувала телефонні перемовини і фіксувала всіх і вся, хто знаходився на Європейській площі. Після того знову була спроба нас розігнати. Однак, нас єднало непереможне гасло «Слава Україні!». І вони відступили.
I used to come at both Maidans. I went there every day, sometime alone, sometime with my friends who I shared my beliefs with. We were supported by a word “Viche”** (a Chamber from ancient Kyiv’s times) People’s Viche…We came after work and protested. It made me mad that those rascals and blackguards whose children could have an opportunity to study abroad, in the European and American Universities, they don’t let me and my kids to live according to the best world standards. Those dissemblers steal from their people and do that methodically and regularly, trying to keep all the rest to live as slaves do. I am sure that other patents want their kids to deserve the best life with good position and appropriate salary. And we also want to have worthy pensions and assured aging. Our “home-grown” dissemblers and their children do not care about equal gender rights, LGBT representatives and Juvenile Law!! They don’t care about people and country at all!!!
On the 25th of November Tatiana Chornovol** (a famous journalist) penetrated into the hidden vehicle belonged to the Security Service of Ukraine and revealed a group of people who recorded all cell-phone conversations and made pictures of those ones who had been at the European Plaza. After that case the officials made another attempted to disperse people from Maidan but we were strongly united by the motto “Glory to Ukraine”! And they retreated.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2016
автор: kriwoy