Поле засипане німбами
Пір'я прилипло до черевиків
Ти вже награвся з білими
Темряву втягуєш з криками
Тремтиш, здираючи совість
Назавтра попустить, знаєш
Моя поруч тебе зброя
Що влучно акорди стріляє
Простягни свої пальці вперед
Бачиш, віра загусла щипай
Коли відмовив імунітет
Сказала розуму прощавай
Ти поклич, бо мовчання - смерть
Сірим туманом накриє
Пам'ятай, як об правила здер
Наші істини, досі ниють
Стежки сиплються, попіл гріє
І над прірвою по канату
Я тобою усоте сивію
І прошу лише не забувати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2016
автор: Марамі