[b]
Навіки щоб доля розквітла.
Ой, доки ж ми будемо, люди,
Жити байками й вмирати?
Спасителя, Вічного Бога,
Гнати від нашої хати.
Він жити дає і радіти
Все добре – лише від Нього.
Кажіть, хай же знають всі діти, –
Славлять лиш Бога Святого.
Бо Дух Його в нашому тілі,
Ще ми живі і не вмерли.
A всі від брехні очманілі,
Топчемо Божії перли.
І небо від нас не закрите.
Ми ж бо закрились від Бога.
А серце – байками сповите,
З тернями наша дорога.
Всі, браття, виходьмо, до світла
Бога Одного Святого,
Навіки щоб доля розквітла –
Світу спасіння у Нього!
Галина Яхневич.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677096
Рубрика:
дата надходження 09.07.2016
автор: Тріумф