Правдивий голос - смерті не боїться
він ніжно барвами іскриться,
а для поета - слово сила
забули слово - це могила.
У небі птахом десь літає
усе він бачить,усе знає
Допоки пам'ять не забуде
свій вік земний він жити буде.
І хто назвав Донбас - російським,
чи білоруським,чи балтійським,
Донбас - це завжди Україна
поки живе там Стуса рима.
Безбожні люди його вбили
за те,що правди не любили,
а він умер й над нами звівся
співочий птах в гнізді з'явився.
Тепер ми чуємо щодня
барвисту пісню солов'я
Люблю тебе я,Україно
і смерті не боюся я !!!
15.06.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677258
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.07.2016
автор: Ігор Козак