В душі, як в холодних фіордах-
шалені вітри так безжально
обвітрюють скелі, їх надто круті береги.
В дрібницях та епізодах
заплутались - сумно, банально.
Глобальність життя є у інших, у нас лиш думки.
Нове все дратує, лякає,
втікаєм щодуху від цього,
як підлітки з дому, палити за гаражі.
Тому ж хто надію плекає,
здобути щось добре з нового,
поради даємо - забрати з очей вітражі.
Яскраво забарвлені скельця,
побачити що заважають,
всю правду та сірість, і марність всю мрій та надій.
В самих же, у закутках серця,
у фіордах русалки співають,
і принци, й дракони, і безліч казкових подій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677490
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.07.2016
автор: Юлія Сніжна