З твоїх очей витікає ще одна безсонна ніч
Зі своєю бідою ти лежиш віч на віч
Вдих. Видих. Це ще не кінець, мазохістка
Ти чуєш як всередині ламається кожна кістка
Твої очі випливають слізьми і чорною тушшю
Серце у грудях знову стоїть непорушно.
Тільки не вставай. Бо уже не повернешся
Лезо в комоді. Але ти не наважишся
Перстень на пальці тримає тебе до останньго
Тому доведеться чекати повстання раннього
Просто всміхнися. Нікому не треба бачити
Як твоя любов просить тебе пробачити.
Це тобі кара. Мучся, ти заслужила, все, до побачення.
Хоч я не знаю за що, та й це вже немає значення...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677504
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.07.2016
автор: #tenderness