Вдихати тебе на відстані дотику, секундами
Зажмуривши очі, впадати у транс
І знати що нам не судилося збутися
Що світло твоє мріям моїм тюрьма
Ламати тінь погляду фільтрами сумнівів
Терези поламані зважують спільності
І горло спазмує, наситившись буквами
Привіт трансформується у відпусти
Впадати в істерику, совість - на страту
Так гаряче спогади щоки в обійми
Я падаю з ніг, бо втомилася грати
Набридли несмілостей німі війни
Вмикати Систему, і пити натхненно
Малюючи стіни в незайманий чорний
Ти там біля неї так близько шалено
А я по кордонах вичищую попіл
Вдихати тебе світ мені дозволяє
І я тихо тліючи мрію несу
Що крила твої моїх пальців чекають
А стіни в кімнаті на спільну весну
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2016
автор: Марамі