Мої вірші - це єдине, що я лишу після себе.
Слова без змісту і граматично неправильні
Це мій спадок рівноцінний до синяви неба
Кожне слово, як крапля : так чи ні, так чи ні.
Важко римувати неримоване і неписане
Важко відбивати ритм задубілими пальцями
Вдихай смог свого міста і сонце бажане
Вимальовуй із них картини білими смальцями
А ще важче писати присвяту для когось
Когось особливого й бажаного так сильно
Слова тоді розлітаються у чорну вись
І щоразу їх треба вишукувати так пильно
Мої слова бездарні й безсенсні зазвичай
Ти читаєш це й бачиш наскільки все втрачено
Мені не допоможе ні кава ні гарячий чай
Я просто пишу, щоб не вмирати отак неозначено.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677563
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.07.2016
автор: #tenderness