75-літтю І. Миколайчука


             кінорежисера  й  актора
               присвячується

Йване,  хлопчику,  мій  брате!
Як  Душа  моя  болить...
Не  зустрілись  біля  хати
На  землі,  де  жив  колись...
Відчайдушно  бивсь  за  правду  –
Україну,  милий  край;
То  ж  за  Матір,  не  за  владу
Для  Душі  ладнав  Ти  рай.

Ти  черпав  свою  наснагу
З  Тиші  –  знався  краще  нас;
Ніс  Красу  й  духовну  спрагу
У  Світи  і  нам  в  той  час.
Час,  коли  тупе  свавілля
Крила  гнуло  до  землі,  
Ти  ж  злітав  і  вкотре  –  вільно  
Нам  світив  у  тій  імлі.

Йване,  хлопчику,  мій  брате!
Як  Душа  моя  болить...
Не  зустрілись  біля  хати
На  землі,  де  жив  колись...
Ти  очима  із  екрану
Звав  серця  –  було  причин,…
Бо  твою  ятрили  рану.
Нас  Добру  й  Любові  вчив.

У  майбутні  далі  кликав,
Де  би  вільно  дихав  люд,
І  ніхто  вже  б  їх  не  смикав,
Не  топтав...,  не  славив  блуд.
З  висоти  далеко  бачив:
Простір,  зорі  і  Світи  –
Рідний  наш,  такий  гарячий,
Самобутній  і  простий.

Йване,  хлопчику,  мій  брате!
Як  Душа  моя  болить...
Не  зустрілись  біля  хати
На  землі,  де  жив  колись...
Ждуть  часи  –  жадані,  слушні  –
В  піднебесній  тиші  снів,
Бо  єднає  наші  Душі
Дух  святий,  натхнення  спів...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677617
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.07.2016
автор: Променистий менестрель