Кава з ілюзіями

Я  не  воліла  здихатись  ілюзій.
Мені  із  ними  затишно  було.
То  шепотіла  з  квітами  у  лузі,
То  блідла  в  небі  хмарковим  пером.

А  допалала  сонячна  заграва,
Струсило  небо  щедрий  зорепад,
Я  з  чаші  місяця  допила  каву
І  матіол  солодкий  аромат.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2016
автор: Оксана Дністран