Часом в голову б*є сеча слави
І людям здається вони пуп землі
Але все це лише отрава
"Месершміти" у мертвій петлі
Кружляють над сонним містом
Трагедій суміш безмір драми
У розумі що вщент зависнув
У безумі що в серці є
Де свій до свого по своє
Ніколи більше не піде
Старезний згорблений і сивий
Кінь -апокаліпсис бреде
*В обрамленні вірша використане полотно Пітера Брейгеля -старшого "Країна ледачих ",1567 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677786
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.07.2016
автор: Той,що воює з вітряками