Бог вишиває хрестиком по контурі серця
сонце
Притишує ,вириває з м'якотю
надлишковий гамір
з Твого нутра
Чуєш тікай від думок,
що закрадаються в голову
по вінце
Черпай в себе всю глибину спокою
океану і моря.
Вихлюпуй з себе втому
- наче останній раз,
Коли не варто тримати
у собі те,
що душу з'їдає,
Всотує в себе Бог
і латає діри світлом
у Тобі
раз у раз
Знаючи що все неодмінно пройде,
так буває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2016
автор: Олеся Шевчук