Шановні друзі, початок цього твору написано мною у травні й надруковано тут під моїм ім'ям - Світлана Імашева - мій другий аккаунт. Пропоную вам уривки з 1 частини й продовження. Дописати відразу твір завадила поїздка.
******
Коли приходять незнайомці,
вони приходять у твій дім,
вони вбивають вас всіх і кажуть: "Ми не винні,
не винні..."
Із пісні Джамали на конкурсі Євробачення
Крим: таври і скіфи, в тумані віків - кімерійці,-
Осонцений зливок в оправі лазурних небес,
Прадавня Таврида, обрамлена морем Евксинським:
Неаполіс Скіфський,Гурзуф, Алустон, Херсонес...
Приходили скіфи з зелених степів Придніпров'я,
Творили державу і зводили дивні міста...
Тавриди пісок окропили багряною кров'ю
Нещаднії готи, що смерть розсівали і жах.
Та Крим вчарував їх, тож готи отут і осіли:
Плодились, навчались цю землю трудну оброблять...
Котилися гунни під владою злого Атілли,-
Підступної Азії несли криваву печать.
До скель срібночолих й Еллади човни припливали,
Античності подих несли із преславних земель:
Наливсь виноград, і оливкові ґрона заграли,
Возносились храми, де город став - Пантікапей...
У Хроносу вирі зникали народи і слава,
Закони Любові приніс Син Господній - Ісус,
І князь Володимир, володар ясної Держави,
Звойовував Корсунь, освячував Київську Русь.
О Дніпре-Славутич, ти плинув з країв предалеких,
Слов'янськії лодьї на хвилях гривастих носив,
Єднав ти народи: дорога "з варягів у греки"
Приводила русів із півночі - в сонячний Крим.
Крим - світу перлина, плавильня вселенська народів,
Жорстокості людської знаєш терпку гіркоту...
Котився загарбник жорстокий - і знову приходив
Нападник нещадний на землю твою золоту...
Розбурхані хвилі до Таврії круч припадали,
Котились народи - звичАї і мови несли:
Хозари жорстокі століття отут панували,
І половці дикі - кипчаки - в цю землю вросли...
*******
Підводилось сонце, палке, червонясто-пекуче,
Простерло проміння - й втонуло у згірклій воді.
Над раєм Тавриди брудні розкуйовдились тучі:
Недоля дорогу вказала монгольській орді...
..............................................
В п'ятнадцятім віці приходили турки-османи:
Скорили Тавриду, спалили фортеці старі...
Знов бранців голодних примарні брели каравани
І канули в безвість у степу гарячій імлі.
Та степ Придніпров'я плекав нескориме вояцтво -
І вільнії люди прийшли за пороги Дніпра:
Розправило крила, міцніло на силі козацтво -
Тут Січ Запорозька - Вкраїни опора росла...
Та Січ Запорозька - лицарської вольності братство,
А степ придніпровський - із кримським обнявсь на межі...
Сірко-характерник водив нескориме козацтво -
Й кришилися шаблі турецькі й татарські ножі.
***************
Крим - світу перлина, плавильня вселенська народів,
Жорстокості людської знаєш терпку гіркоту...
Розбилося рабство турецьке - і знову приходив
Загарбник нещадний на землю твою золоту.
Зміцніла на півночі заздра Московія хижа,
До теплого моря шукала широкі шляхи -
Знов кров полилася: Росія нещадна безстижа
Орлом двоголовим вп'ялася у Крим на віки.
Вовчиця голодна у землі сусідні вгризалась:
нам Січ зруйнувала - тужили пороги старі...
І плавились скелі, і Чорнеє море здригалось,
І люди конали у кримській жертовні страшній.
Двадцяте століття - жахіття кривавої драми:
Впилася народною кров'ю війна світова,
Імперія царська сконала - повержено храми,
До влади в Росії прийшла більшовицька орда
Крим - світу перлина, плавильня вселенська народів...
Зійшлись у двобої червоні та білі полки,
Пручалися німці, Денікін та Врангель відходив...
Червоний терор розв'язали тут більшовики.
Був курс в комунізм, але особливий, військовий,-
Це ревтрибунали і розстріли - тисячі жертв...
Війна громадянська хитала Росії основи:
Руїни та голод... в Криму оселилася смерть..
Читайте продовження сьогодні. Новочасся.
Світлана Імашева.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678021
Рубрика: Поема
дата надходження 14.07.2016
автор: Світла (Імашева Світлана)