Я прожив безліч життів:
Стоячи на березі моря
Був закоханий я в Аріель!
Десь не далеко, а може й далеко
Був поєдинок у мене з трьома козаками!
Я пам’ятаю, як колись тікав я від Вовка.
Я заходив у гамірні «Три мітли»
Разом з Гаррі, Роном і Герміоною.
Як хвиля прозорого моря,
Підняла й понесла до Аслана.
Все проходить й минає,
Все що було колись воно зникає.
Навіть друзі, які
Колись були найкращими
Рано чи пізно їдуть.
Вони стріляють у спину
Тихо та влучно, бо знають усі слабинки.
Тільки залишилися
На пильних книжкових полицях.
Мої всі життя та друзі, які були вірні.
© 18 листопада 2015
© Попов Євгеній
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678045
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2016
автор: Попов Євгеній