Повірю (сповідь романтичного песиміста)

[b]І  знову  вечір,  знову  милі  зорі,
Старі  думки  прийшли  до  мене  знов.
Сиджу  у  докорах,  суцільній  непокорі.
Чому  ж  не  цінував  свою  любов?

А  може,  я  лише  загнав  в  куточок,
Кохання  вигнав  із  душі  веранд,
І  в  лісі  злому  ти  знайдеш  віночок,
Котрий  колись  сплели  з  куща  троянд.

А  може,  я  колись  повірю  в  Бога,
Який  захоче  танцювать,  мов  біс.
Можливо,  ще  знайдеться  серцем  вбога,
Готова  кинутись  у  темний  ліс
[/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2016
автор: cheeeezzz