Ніч. Похмура тиша навкруги,
Чутно лиш дихання систематичне, рівне,
І двері хлипнули десь, й запах шоколадної нуги,
Коли ж нарешті забереш мене у невідоме?
Він мій єдиний, власний, неподільний,
Він здатний безкорисно рятувати,
І тільки в ньому, ти, назавжди вільний,
Від згубної реальності покликаний оберігати.
Безкрає ніжності і розкоші угіддя,
Не має значення чи злет стрімкий, чи болісне падіння,
Краса прибою моря, чи нічне жахіття,
У будь-якому разі, чистим залишається сумління.
Одна з найбільших таємниць життя,
Завзято ти чекаєш й неважливо хто з тобою,
Яскравий світ простого забуття,
І тільки в нім можливо чесним бути із собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2016
автор: Тетяна Гулевець