А родину нашу люди, поважали у селі,
Бо не п`яниці були ми, а невтомні трударі,
Та роз`їхались по світу кожен долю свою шукать,
Але ж гніздо своє родинне ні на що не можна помінять.
Та пішли у вічність поодинці і не довелося провожать,
Одна згадка залишилась,
Листи та фото на стіні,
Ой як хотілося б вас, рідні та побачить хоч увісні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678226
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.07.2016
автор: Кацун(Хвиль) Тетяна