Маючи мову дзвінку і привабливо-сонячну,
Житом сколисані, небом сповиті пісні ,
Як же не гірко не важко і як же не боляче
осторонь бути коли Батьківщина в вогні.
*******************************
В спадщину дух Український діставши і звичаї ,
Славу козацьку , Шевченка святий заповіт ,
Як же змогли ми служити москальській оприччині ,
Жити без сорому в хаті що з краю стоїть !?
********************************
Бачивши з теплих курортів , як щиро і відданно ,
Край солов'їний , в боях захищають сини ,
Як же наважились хижі Іуди-політики ,
Людям брехать що немає в державі війни !?
********************************
Живши з дитинства натхненням і творчими мріями,
Як же так трапилось , що корифеї колись ,
Бувши зірками естради, лишились повіями ,
Ханам кремлівським зі сцени співати на біс !?
*********************************
БОЖЕ чому , по чиїй невблаганній немилості,
Нас лихоманить останні похмурі роки ?
Де ж той кінець неповаги , неправди , нещирості ,
Край бездуховності , межа зневірі людській ???
*********************************
В себе питаю , за що нас так тяжко покарано,
Землю чому забирає зухвалий сусід ,
Чим завинили суворою долею-кармою,
Що ми зробили , з того що робити не слід !???
*********************************
Зніяковівши , а що відповісти не знаючи ,
Вірю я лише в одне , якби кожен із нас,
Мав би любов до Вітчизни і серце палаюче ,
Криму б не втратили , не воював би Донбас
Олександр Квітень
м. Мукачево 25 травня 2016 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678387
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.07.2016
автор: Квітень Олександр